Покажчик_Микитюк В.М._Ректор нової генерації
Микитюк Валерій Мар'янович - доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, дійсний член (академік) Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, почесний професор Медичного університету Докьо (Японія) , ректор Житомирського національного агроекологічного університету, одного із найстаріших і найбільш престижних аграрних навчальних закладів України. Приналежність Валерія Мар’яновича до нової генерації ректорів позначається у сучасних підходах до розбудови університету як потужної освітньо-наукової інституції зі славними академічними традиціями та прикладними школами, що послідовно реалізує місію регіонального осередку національної освіти, науки, культури й духовності. Колеги справедливо вважають керівника закладу ефективним менеджером, віддаючи належне лідерським рисам. Непересічні особистісні якості, помножені на високий фаховий рівень економіста та багатий життєвий досвід, дозволяють ректору постійно тримати у полі зору різнопланові й багатовекторні процеси формування актуального викликам сьогодення університетського середовища.
Під керівництвом ректора розроблено програмний документ щодо перспективного бачення функціонування освітнього закладу – «Концепція стратегічного розвитку Житомирського національного агроекологічного університету» відповідно до «Концепції реформування і розвитку аграрної освіти та науки», затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2011 року, що потребує модернізації усіх напрямів діяльності університету, забезпечення лідерства у галузі підготовки висококваліфікованих фахівців і наукових кадрів.
Розроблено напрями реалізації стратегічних цілей розвитку університету, що передбачають: у галузі освіти – досягнення та утримання лідерських позицій у підготовці висококваліфікованих фахівців для агропромислового сектора Північно-Західного регіону (Житомирська, Рівненська, Волинська області); у науковій діяльності – досягнення статусу Автономного дослідницького національного університету на основі інтеграції науково-дослідних установ Північно-Західного регіону; у галузі інформатизації та комп’ютеризації – впровадження у всі сфери діяльності новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологій, модернізацію інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури університету; у міжнародному співробітництві – забезпечення високого міжнародного авторитету на основі розвитку міжнародних зв’язків у сфері наукової діяльності та освіти; у соціальній політиці – реалізацію соціальних програм покращення умов праці та навчання, житлових умов, профілактичне оздоровлення, організацію спортивно-оздоровчих заходів, відпочинку, забезпечення гармонійного розвитку особистості на основі загальнолюдських і національних цінностей та розвитку студентського самоврядування. З упевненістю можна стверджувати, що за відносно короткий період реалізації концептуальних засад розвитку університету досягнуто відчутних результатів.
Наукова робота набуває пріоритетності з-поміж просвітницьких напрямів діяльності університету. Створено сучасну систему інфраструктурної підтримки наукової та інноваційної діяльності, що формується на базі чотирьох науково-інноваційних інститутів, діяльність яких зорієнтовано на утвердження університету як інноваційного центру розвитку аграрного сектора Поліського регіону. У контексті посилення екологічного спрямування діяльності університету організовано структурні підрозділи як багатофункціональні центри регіонального розвитку, а саме: Поліський центр органічного виробництва, Поліський навчально-практичний центр розвитку сільських територій та Поліський центр еколого-енергетичних технологій.
Університет традиційно є відкритим до діалогу з іншими освітніми закладами, установами, громадськими організаціями, органами державної влади, представниками бізнес-середовища для об’єднання спільних зусиль у творенні прогресивної моделі вітчизняної аграрної освіти. Наразі суттєво активізувалася діяльність щодо реалізації регіональних і загальнодержавних соціально-економічних проектів та програм. Університет став ключовим учасником формування та імплементації ряду заходів 5 обласних програм. Динамічно впроваджується методологія трансферу результатів наукових досліджень у навчальний процес і професійне середовище. Науковці університету постійно ініціюють проведення представницьких фахових зібрань, у т. ч. й міжнародних конференцій, симпозіумів, методологічних семінарів, проблемних лекцій.
У рамках співпраці університету з роботодавцями проводяться майстер-класи, тренінги, координується спільна діяльність з метою вивчення сучасних технологій агробізнесу, формування професійних знань, умінь й навичок студентів щодо організаторської та комерційної діяльності, укладено довгострокові угоди про надання можливості проходження практики з подальшим працевлаштуванням, про обмін досвідом між викладачами та фахівцями підприємств. Серед партнерів університету наразі є найбільш успішні вітчизняні агропромислові підприємства, зокрема ТОВ «Агро-Союз-Україна» Дніпропетровської області, агрохолдинг «Мрія» Тернопільської області, ТОВ СП «Нібулон» м. Миколаїв, корпорація «Сварог Вест Груп» Хмельницької області, Українська група компаній «Укрлендфармінг» м. Київ.
У травні 2012 року на базі університету відбувся XIV зліт іменних стипендіатів та відмінників навчання «Лідери АПК XXI століття» серед студентів ВНЗ I–IV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Для забезпечення вільного доступу до результатів науково-дослідницької та науково-освітньої діяльності університету створено електронний архів ЖНАЕУ, що також сприяє підвищенню індексу цитування робіт науковців, якості наукової комунікації, рейтингу університету. Користувачі бібліотеки мають доступ до матеріалів повнотекстових баз даних наукових статей, щорічників, періодичних видань України та країн світу (Polpred, Bioone, PressPoint). З 2013 року здійснюється штрихове кодування активної частини фонду та цінних і рідкісних видань бібліотеки.
У 2012–2013 роках значно активізувалися міжнародні зв’язки університету. На доповнення до 20 діючих договорів із закордонними вищими навчальними закладами відділ міжнародних зв’язків уклав ще 19 угод. Університет забезпечив проходження виробничої практики 188 студентами у 14 країнах і посів 3 місце серед ВНЗ України.
Спрямованою лінією розвитку університету визначено підвищення конкурентоспроможності за рахунок урізноманітнення пропозиції на ринку освітніх послуг. Розпочато підготовку студентів ОКР «Бакалавр» за напрямами «Правознавство», «Енергетика та електротехнічні системи в агропромисловому комплексі», ОКР «Магістр» за спеціальністю «Захист рослин».
Формуються ліцензійні справи з підготовки фахівців ОКР «Бакалавр» за напрямами «Туризм», «Водні біоресурси та аквакультури», «Маркетинг»; ОКР «Спеціаліст» – за спеціальностями «Землеустрій та кадастр», ОКР «Магістр» – «Годівля тварин і технології кормів», «Розведення та селекція тварин», «Лабораторна діагностика тварин», «Ветеринарно-санітарна експертиза, якість та безпека продукції тваринництва», «Менеджмент інвестиційної діяльності», «Екологічна безпека», «Прикладна екологія», «Дорадництво».
У навчальний процес впроваджуються новітні інформаційні телекомунікаційні технології, інтерактивні форми та методи навчання, проводяться наукові інтернет-конференції, презентуються студентські реферати, звіти з виробничих практик, курсові та дипломні проекти (роботи) тощо.
У контексті сучасних трансформаційних процесів у сфері освіти перед університетом стоять амбіційні й досить складні завдання, які наполегливо, крок за кроком реалізуються. Впевнено Валерій Мар’янович керує потужним колективом, спонукаючи його до розвитку власного наукового потенціалу, самоусвідомлення в якості центра інноваційності освіти, утвердження одвічних гуманістичних цінностей у формуванні європейського духу університету.
Нинішній рік для В. М. Микитюка ознаменований успішним захистом дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством на тему «Відродження галузі скотарства в умовах ринкових трансформацій». Захист відбувся 24 травня 2013 року на засіданні спеціалізованої вченої ради у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки». Науковий консультант – доктор економічних наук, професор, академік НААН України Юрій Олексійович Лупенко, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». Офіційні опоненти – доктор економічних наук, професор Петро Степанович Березівський, завідувач кафедри менеджменту організацій
ім. Є. Храпливого, декан економічного факультету Львівського національного аграрного університету; доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Микола Максимович Ільчук, завідувач кафедри організації агробізнесу Національного університету біоресурсів і природокористування України; доктор економічних наук, доцент Олена Анатоліївна Шуст, завідувач кафедри економіки підприємств Білоцерківського національного аграрного університету.
У дисертації В. М. Микитюк висвітлив результати дослідження процесу ринкової трансформації галузі скотарства в Україні, розкрив вплив глобалізаційних викликів на вибір стратегічних пріоритетів розвитку галузі. Розробив теоретико-методологічні та науково-практичні положення щодо відродження і подальшого розвитку галузі. Обґрунтував цілі цього процесу, його індикатори та оціночні критерії, етапність трансформаційних процесів. Запропонував методологічні та прикладні підходи до вивчення кризових явищ у галузі скотарства, довів можливість подолання виявлених диспропорцій на засадах антикризового управління й переходу до інноваційної моделі розвитку скотарства. Підкреслив, що відродження скотарства вимагає системного спрямування ринкових трансформацій і отримання синергетичного ефекту зрівноваженого розвитку.
За темою дисертації В. М. Микитюком опубліковано 68 одноосібних та у співавторстві наукових праць.
Захисту докторської дисертації передувало написання та публікація монографії «Відродження галузі скотарства в умовах ринкових трансформацій». Вона вийшла 2012 року в університетському видавництві. Містить 474 сторінки, використано 443 джерела. Рецензенти – доктор економічних наук, професор, академік НААН України О. М. Шпичак; доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України С. М. Кваша; доктор економічних наук, професор Г. В. Черевко.
В. М. Микитюк – знаний в Україні економіст-аграрник, є автором та співавтором понад 160 наукових праць, серед них – монографії, розділи книг, навчальних підручників, посібників, статті у наукових фахових виданнях, матеріали науково-практичних конференцій, інші публікації у міжнародних виданнях.
В. М. Микитюк сформував свою наукову школу, яку гідно представляють Т. М. Паламарчук, О. Д. Ковальчук, О. В. Скидан, І. І. Світлишин, Р. В. Глібов, Б. В. Бойко, В. Ф. Шукалович, М. О. Орликовський, О. П. Русак, Н. В. Трофименко. Під його керівництвом підготовлено та захищено 10 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Наразі доктор економічних наук О. В. Скидан, проректор з наукової роботи та інноваційного розвитку, очолює Поліський навчально-практичний центр розвитку сільських територій. Кандидат економічних наук О. Д. Ковальчук обіймає посаду проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків.
Житомирщина – батьківщина Валерія Мар’яновича. З нею пов’язане все життя ювіляра. Він народився у селі Корчівка Червоноармійського району. Навчався у місцевій восьмирічній школі у селі Корчівка, десятирічну школу закінчував у селі Мартинівка – центрі селищної ради, де функціонували бібліотека, клуб, відділення зв’язку. Наполегливість та вольові якості характеру як відмінні риси вдачі загартовувалися з юних років, коли учню Валерію Микитюку доводилося щодня долати чотири кілометри навпростець, щоб дістатися школи. В атестаті про середню освіту оцінки лише відмінні й хороші. Після закінчення середньої школи працював різноробочим в колгоспі ім. Артема с. Корчівка, страховим агентом інспекції Держстраху Червоноармійського району.
Валерій Мар’янович з раннього дитинства працював на землі, допомагаючи родині по господарству. Життєдайну любов до рідної землі, яку ювіляр проніс крізь усе життя, прищепила бабуся Євдокія Михайлівна. Це непересічне почуття упродовж багатьох років відновлює сили, наповнює енергією, заспокоює сум, тамує душевний біль.
У 1972–1974 роках Валерій Мар’янович служив у лавах Радянської Армії. Старшого сержанта В. М. Микитюка обирали членом бюро комсомольської організації роти. За зразкове виконання військового обов’язку, хорошу військову підготовку він багаторазово отримував подяки від командирів.
Після служби в армії працював різноробочим у колгоспі ім. Артема (с. Корчівка). У 1974 році, за направленням правління колгоспу вступив на економічний факультет Житомирського сільськогосподарського інституту. Був колгоспним стипендіатом. На вступних екзаменах з біології, географії, математики, української мови і літератури виявив міцні знання, а з перших кроків навчання – лідерські якості. Обирався секретарем комсомольської організації, призначався старостою академічної групи і курсу, які за успішністю завжди посідали призові місця. Був завзятим спортсменом. Брав активну участь у художній самодіяльності. Захоплював глядачів художнім читанням, насамперед, гумористичних та сатиричних творів. Чудово танцював – рівних у вальсуванні йому не було. У період навчання в інституті мешкав у гуртожитку № 2 по вулиці Франка, 6.
У листопаді 1977 року Корольовський РК ЛКСМУ затвердив В. М. Микитюка звільненим секретарем комітету комсомольської організації інституту з правами райкому комсомолу, що було важливою сходинкою у кар’єрному зростанні. Навчання продовжувалося за індивідуальним планом. Успішно виконував нові складні обов’язки. У виступах був переконливим оратором, міг схилити на свій бік будь-яку аудиторію. Час його секретарства овіяний героїчним, романтичним трудовим рухом студентства.
У музеї університету зберігається, без перебільшення, безцінний історичний документ як свідчення трудової звитяги студентських будівельних загонів – фотографія загону Житомирського сільськогосподарського інституту «Мрія» на Далекій Півночі на будівництві ІV черги Білоярської газової компресорної станції у Ханти-Мансійському окрузі Тюменської області. Командир загону – В. М. Микитюк. Всі бійці загону у спеціальній формі з емблемою ЖСГІ.
Бажаючих потрапити до складу будівельних загонів була величезна кількість, і така честь випадала лише найкращим студентам, що пройшли конкурсний відбір. Необхідною була підготовка на курсах бригадирів. Крім того, В. М. Микитюк особисто оволодів багатьма будівельними спеціальностями і дотепер не втратив професійних навичок.
Студентські роки ректора та початок професійного становлення – велика, цікава, щедра на події частина життя, яка потребує окремої розповіді. Разом зі студентами стаціонару склав державний екзамен і 29 грудня 1979 року захистив дипломну роботу на тему: «Економічна ефективність використання трудових ресурсів на прикладі Червоноармійського району Житомирської області» (науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент Ольга Володимирівна Крушельницька). Здобувши кваліфікацію економіста-організатора, отримав пропозицію працювати на посаді асистента кафедри аналізу і статистики, у 1971 році створену видатним економістом-аграрником Іваном Володимировичем Поповичем (04.03.1905–17.05.1985), який вперше у нашій країні систематизував методику економічних досліджень у сільському господарстві (1968 рік), зробив великий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, наукових працівників у галузі статистики, зокрема сільськогосподарської.
У 1981 році вступив до аспірантури Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії у м. Київ. У 1984 році у спеціалізованій вченій раді Харківського сільськогосподарського інституту ім. В. В. Докучаєва захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук на тему «Економічна ефективність виробництва яловичини в умовах міжгосподарської кооперації на матеріалах господарств Поліської зони Української РСР». Науковим керівником дисертаційного дослідження В. М. Микитюка був видатний український вчений, доктор економічних наук, професор Леонід Іванович Касьянов. Він сформував дисертанта як вченого, ввів у дію його міцний дослідницький потенціал, спрямував у велику науку. Дослідження економічних аспектів скотарства стали у подальшому провідними у формуванні наукової школи В. М. Микитюка.
У 1984–1991 роках В. М. Микитюк послідовно обіймав посади асистента кафедри аналізу і статистики, доцента, згодом – заступника декана економічного факультету та секретаря парткому інституту. На новоствореній кафедрі бухгалтерського обліку і аналізу господарської діяльності підприємств посідає посаду доцента, з 1996 року – її завідувача, а з 2000 року очолює кафедру аналізу і статистики. У 1998–2008 роках – проректор з навчальної роботи. За його керівництва здійснювалася активна робота з удосконалення навчального процесу, його гармонізації з європейськими стандартами у галузі освіти. Був учасником розробки ряду міжнародних освітніх програм, зокрема програми «Роль академічного партнерства в розвитку суспільства» Державного Департаменту США.
З ініціативи В. М. Микитюка 25 січня 2005 року, з нагоди 100-річчя від дня народження І. В. Поповича, вперше в університеті, на його честь було встановлено пам’ятну меморіальну дошку, кафедрі присвоєно почесну назву «Кафедра аналізу і статистики імені І. В. Поповича». На відзначення цієї дати було проведено Міжнародну наукову конференцію. Пізніше за цим прикладом кафедрі менеджменту організацій присвоєно ім’я доктора економічних наук, професора Миколи Петровича Поліщука, кафедрі екології лісу та меліорації – ім’я доктора біологічних наук, професора Петра Венедиктовича Литвака.
Вагомий внесок Валерія Мар’яновича у розвиток аграрної економічної науки і освіти неодноразово відзначено високими державними та міжнародними нагородами. У 1997 році Указом Президента України В. М. Микитюку присвоєно почесне звання «Заслужений економіст України», у 2003 році – нагороджено відзнакою «Знак пошани» Міністерства аграрної політики та продовольства України. У 2012 році Міжнародна академія наук екології та безпеки життєдіяльності (м. Санкт-Петербург) обрала його дійсним членом академії, удостоїла звання «Заслужений діяч науки» та нагородила «Звездой ученого». У 2012 році В. М. Микитюку присвоєно звання почесного професора Медичного університету Докьо (Японія).
Багаторазово нагороджувався почесними грамотами, подяками Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства освіти і науки України, Житомирської обласної державної адміністрації та Житомирської обласної ради.
Е. О. Горєва-Слидзюк
