Прогулянка в царстві краси та гармонії

06.10.2015 р.

Однією з перлин Житомирщини є ботанічний сад Житомирського національного агроекологічного університету, заснований 1933 року як навчально-допоміжна та науково-дослідна база навчального закладу. «Зелений куточок» університету притягує до себе туристів та природознавців, науковців і дослідників, шукачів краси та натхнення, в тому числі наречених і весільних фотографів.

Не залишилися байдужими до цього осередку природи та гармонії представники поетичного клубу «Кредо», для них 29 вересня директором ботанічного саду Надією Олексіївною Красевич спільно з лаборантом кафедри рослинництва Валентиною Петрівною Трохлібовою і за участю працівників наукової бібліотеки була організована інформаційна прогулянка садом. Особливий подарунок гостям – екскурсія від кандидата біологічних наук, заслуженого природоохоронця України, відомого міколога, талановитого письменника і фотохудожника Леонура Васильовича Михайловського. Леонур Васильович розповів про деревні та кущові насадження ботанічного саду, їхні лікувальні властивості і господарську користь. На території ботанічного саду  створено близько 40 біогруп, зокрема, насадження сосни сибірської, бука лісового, самшиту вічнозеленого, айви японської, айланта найвищого, кизильника блискучого, курильського чаю кущового, гортензії великолистої, форзиції плакучої тощо. Надзвичайно цінними представниками дендрофлори, що ростуть у ботанічному саду університету, є коркове дерево, птерокарія, тис ягідний, горіх чорний, береза вишнева, ліщина ведмежа та багато інших деревних порід.

Особливе зацікавлення відвідувачів викликали лікарські рослини, близько 100 видів яких знаходяться на колекційному розсаднику кафедри рослинництва. Серед найбільш цінних та рідкісних – маклея дрібноплода (з неї українські фармацевти винайшли ліки від онкозахворювань), канупер (має антисептичну дію), ваточник сирійський, радіола розова або золотий корінь (за своїми корисними властивостями прирівнюється до жень-шеню) тощо. На ділянці розміщена колекція перстачів (перстач білий, перстач прямостоячий, перстач сріблястий), які благодійно впливають на щитовидну залозу. Ростуть на території розсаднику також рослини, що використовуються у китайській медицині, зокрема зібрання шавлій (лікарська, мускатна, ефіопська), солодка гола, алтея лікарська. У ботанічному саду надзвичайно багата колекція лікарських рослин, які отримали визнання в народі, однак ще не застосовуються в науковій медицині. Валентина Петрівна Трохлібова розповіла членам поетичного клубу про лікарські властивості окремих рослин і поділилася рецептами приготування цілющих відварів, настоянок, фіточаїв, а також подарувала гостям гілочки деяких лікарських рослин.

Український народ не лише здавна використовує природні ресурси для забезпечення своїх матеріальних потреб та лікування хвороб, але й зберігає багатовікові уявлення і традиції щодо ролі рослин у житті людини. Співробітниця наукової бібліотеки університету Світлана Іванівна Багрова підготувала для відвідувачів інформацію про дерева та рослини у віруваннях і народних звичаях українців. На закінчення екскурсії працівники ботанічного саду пригостили учасників чаєм, до складу якого входили меліса, м’ята, шматочки хеномелісу (в народі – айви японської).

Яскраві барви квітів і дерев, зелені хащі та загадкові доріжки, запах чистого осіннього повітря, тихі пейзажі та ароматний чай сповнили відвідувачів ботанічного саду відчуттям гармонії та умиротворення, а також дарували натхнення, адже ніщо так не надихає, як живе спілкування із красою природи. Важливо пам’ятати про те, яку цінність має ботанічний сад, він є широким полем для подальших наукових досліджень у різноманітних галузях аграрного сектора, медицини та навіть культурології.

Кафедра рослинництва,
наукова бібліотека